Сначала можно было подумать, что пословица касается великого русского писателя Н. В. Гоголя. Но не тут-то было. Гоголь – это не писатель, а птица из семейства утиных. В воде она чувствует себя хорошо, а вот по берегу ходит переваливаясь, гордо задрав клюв. Отсюда — «гоголем ходить». Значение фразеологизма фиксирует поведение гордеца, который смотрит исключительно в небо и не видит, что творится у него под ногами.
Если думать о писателе, то только одна в этом смысле ассоциация приходит на ум – это повесть «Нос». В ней действительно главное действующие лицо – гордыня, снобизм и хвастовство, персонифицированные в образе органа человеческого обоняния. И ведь не зря от петербуржского чиновника убежал именно нос. Последний всегда у снобов задран. Теоретически Гоголь мог написать рассказ об утке, и было бы еще интереснее писать о выражении «гоголем ходить» (значение фразеологизма уже раскрыто нами), но Николай Васильевич не сделал этого, к общему сожалению.
Криштиано Роналду – это «гоголь»?
Есть люди скромные и самодовольные. К. Роналду при всем своем атлетизме и огромном перечне почти бесконечно побитых рекордов относится к последней группе. Он себя очень высоко ценит. Наверное, это неплохо, хорошо, когда человек себя уважает. Общественное мнение на этот счет делится на два лагеря. Одни считают, что Роналду – лучший футболист всех времен и народов, поэтому имеет право на такое к себе отношение. Другие полагают, что раз существует еще и Месси, то Криштиану надо быть скромнее. В любом случае все эти измышления опираются на очень шаткую опору – человеческий вкус. Нам важно только то, что к поведению Роналду полностью подходит выражение «гоголем ходить» (значение фразеологизма не вызывает более затруднений).
Сергей Безруков и Энтони Хопкинс
Остаемся в сфере масс-медиа и поговорим на этот раз об актерах. Какое-то время назад над Безруковым не смеялся только ленивый. Объектом сатирических нападок была, конечно, чрезмерная гордость актера. Вспоминается одна шутка из КВН.
У Сергея Безрукова берут интервью и спрашивают:
— А кто ваш любимый актер?
— Знаете, вот я недавно смотрел «Крестного отца» с Марлоном Брандо, но быстро выключил телевизор, и вот в отражении я увидел…
Нельзя не признать, что шутка тонкая и смешная. Сейчас же Сергей Безруков уже не так популярен, а может быть, всем уже приелись эти шутки. В любом случае, полагаем, гордость и самовлюбленность знаменитого отечественного актера при нем, и он может служить примером выражения «ходить гоголем» (значение фразеологизма одним словом – «гордо»).
Энтони Хопкинс — на другом полюсе. Он чрезвычайно скромен. Человек, получивший рыцарское звание из рук королевы Великобритании, признался в одном интервью, что удостоиться такой чести было крайне приятно, но наступил новый день после вручения, и надо было снова приниматься за работу.
Поучительная история, не так ли? Итак, мы познакомились с выражением «ходить гоголем». Значение фразеологизма фиксирует поведение очень гордого и самовлюбленного человека. Если объяснять смысл через синонимичную фразу, то это люди, которые высоко задирают нос. Поэтому молва в назидание наградила их сравнением с уткой, дабы намекнуть, что не стоит себя так вести.
Источник: FB.ru
 |
Вид – Гоголь (Bucephala Clangula) Рід – Гоголь (Bucephala) Родина – Качкові (Anatidae) Ряд – Гусеподібні (Anseriformes) |
Середовище існування
Репродуктивна частина ареалу гоголя розташована в лісотундрі і тайзі Євразії та Північної Америки. В Україні гніздиться групами на півночі Рівненської області і, можливо, на Шацьких озерах, а також на Дніпрі. Зимує на Дніпрі (сотні птахів) й Азово-Чорноморському узбережжі, переважно на Утлюцькому лимані та у північній частині Сивашу. Гніздовий біотоп — досить великі лісові озера, тихі річки серед лісів тайгового типу з деревною рослинністю на берегах, де птах зазвичай зосереджується в невеликих бухтах з великими просторами відкритої води. Взимку тримається на морях, звичайно в мілководних затоках, лагунах поблизу кам’янистого берега і виходів стічних вод, в естуаріях великих річок, на півдні ареалу — на великих внутрішніх водоймах з незамерзаючої водою.
Опис
Довжина тіла – 42 – 50 см
Розмах крил – 65 – 80 см
Вага – 550 – 1250 г
Ниркова качка середньої величини з великою заокругленою головою, коротким дзьобом та контрасто-чорним забарвленням. Виражений статевий диморфізм. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова чорна, з зеленим металічним полиском; біля основи дзьоба білі плями; середина спини, частина плечових пер, надхвістя і першорядні махові пера чорні; шия, спина з боків, верхні покривні пера другорядних махових і низ тулуба білі; першорядні махові і їх покривні пера чорні; «дзеркальце» біла; спід крил темно-сірий.
іст чорний, дзьоб чорний, ноги жовтогарячі, райдужна оболонка ока жовта. У позашлюбному вбранні самець подібний до самки, але верхні покривні пера крил такі, як в шлюбний період. Доросла самка бурувато-сіра; голова і верх шиї шоколадно-коричневі; на шиї білий «нашийник». На верхніх білих покривних перах крила дві вузькі темні смуги, малі покривні пера крила сірі; груди і черево білі. Дзьоб темно-сірий, іноді з жовтою плямою на кінці; ноги жовті. Молодий птах подібний до самки, але без «нашийника».
Самець
Самка
Спосіб життя
Харчується гоголь водними безхребетними, яких здобуває переважно на дні або на водних рослинах, рідше в товщі води. На воді велику частину часу пірнає, досягаючи глибини до 4 і більше метрів, і проводячи під водою більше половини хвилини. Влітку основу раціону складають комахи та їхні личинки — волохокрильці, водяні жуки, бабки, клопи, мошка, тощо. Взимку більше вживає в їжу молюсків і ракоподібних. Також харчується дощовими черв’яками, земноводними і дрібною рибою, восени в невеликих кількостях насінням, корінцями і вегетативними частинами водних рослин.
Розмноження
Статевої зрілості досягає у дворічному віці. Пари утворюються ще в районах зимової міграції, однак оскільки часто самці і самки зимують у різних широтах, багато особини залишаються на самоті до початку весняного перельоту. На місця гніздування гоголі прилітають парами або невеликими групами, дуже рано, коли більшість водойм ще покрито кригою і тільки-но з’являються перші проталини — на більшій частині ареалу в березні. Поки водойм не розкрилися, гоголі тримаються на калюжах води над кригою або на ополонках. Після прибуття селезні токують і вдається до демонстративної поведінки; найбільш характерна поза на воді виглядає так: самець витягає вперед шию, потім різко закидає голову назад на спину і задирає дзьоб догори, при цьому різко відштовхується ногами, піднімаючи фонтан бризок.
Гніздиться парами, починаючи з квітня або травня. Гніздо облаштовує в дуплах дерев на висоті до 15 м над землею, зазвичай, неподалік від води. Використовує природні порожнечі в стовбурах осики, ялини, дуба, сосни, рідше берези, охоче займає старі гнізда жовни чорної і штучні дуплянки, підвішені на деревах і жердинах. Надає перевагу самітнім деревам з відкритим простором навколо, аніж щільному деревостану.
рай рідко селиться на землі, де займає нори ссавців, порожнечі пнів або ховає гніздо між корінням дерев або штабелів колод. За сприятливих умов і відсутності чинника неспокою з боку людини, гніздиться в населених пунктах біля житла або вздовж доріг. Нерідко одне і те же гніздо використовується десятиліттями, в тому числі протягом кількох років поспіль однією і тією ж самкою. Територія навколо гнізда не охороняється, проте кожна пара має свою відокремлену ділянку акваторії. Підстилка — деревна трухлявина, в якій самка видавлює неглибокий лоток, а також пух, який качка вискубує зі своїх грудей і додає в гніздо після відкладення перших яєць.
У кладці 5-13 буро-зелених або зеленувато-блакитних яєць, проте найчастіше їх кількість змінюється в межах від 8-и до 11-и. Іноді в одне й те ж гніздо відкладають яйця дві качки, і в цьому випадку кладка може збільшиться до 20-и і більше яєць. У такій ситуації гніздо часто залишається зовсім без нагляду і обидві кладки гинуть. Насиджування починається з відкладкою останнього яйця і триває протягом 29 -30 днів, насиджує одна самка. Попервах вона час від часу залишає гніздо і на тривалий час вирушає на пошуки поживи, прикривши яйця пухом, проте в останні 10 днів насиджує дуже щільно. Селезень перші 7-9 днів знаходиться біля гнізда, після чого назавжди залишає його і відлітає до місць сезонної линьки.
ашенята, які щойно вилупились, покриті зверху чорнуватим, а знизу білим пухом. Протягом доби вони обсихають в гнізді, а потім дружно вистрибують на землю, розправивши крила зразок парашута, і йдуть за матір’ю до води. Двотижневі каченята вже добре пірнають, самостійно добувають собі поживу і часто обходяться без нагляду, хоча здатність до польоту проявляється лише у віці 57-66 днів. Пташенята, що стали на крило поступово відкочовують на більші водоймища, а у вересні-жовтні проходить масова міграція до місць зимівлі. Гоголі, що зимують в заплаві Дніпра збираються в нижніх б’єфах ГЕС, на розлучення і ополонках. У суворі зими, коли замерзають ополонки, птахи збиваються на ділянках нижніх б’єфів гідростанцій. У пониззі Дніпра зимівлі нерегулярні. У суворі зими гоголі ще пізньої осені відлітають, ймовірно, на Азово-Чорноморське узбережжя. Зимуючі гоголі тяжіють до глибоких ділянок водойм і тільки за сильного неспокою зграя пересувається в захищені місця — до підвітряного берега лиманів, за острови, коси і берегові виступи моря.
Охорона
Величезної шкоди для популяції гоголя в України завдало затоплення заплав внаслідок будівництва ГЕС, нині виживанню виду загрожує вирубування старих дуплистих дерев у заплавах річок і на берегах озер, фактор неспокою з боку людини та браконьєрство. Для збереження виду необхідна сувора охорона заплавних лісів, збереження старих та дуплистих дерев, а також облаштування штучних гніздівлі у місцях, зручних для гніздування виду. Гоголь перебуває під захистом Червоної книги України (статус — рідкісний), Директиви ЄС про захист диких птахів, Бонської та Бернської конвенцій, а також Угоди AEWA.
Источник: pernatidruzi.org.ua
ТРИМАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. за кого — що, кого, чого. Схопившись, учепившись за кого-, що-небудь, зберігати якесь положення; держатися. Великі каміння перетинали йому дорогу. Він їх обходив,.. спотикаючись на цупкому корінні, тримаючись за траву (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 351); Донечка тримається за спідницю, син треться біля батька (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 328); Він стояв на високій вишці, тримаючись обома руками за поруччя (Володимир Владко, Аргон.
есв., 1947, 3); Агент сердечно вітається з Погибою і, мов легковажна дівчина, все тримається його рукава (Михайло Стельмах, II, 1962, 59);
// Притуливши руку до чогось або взявшись за щось рукою, залишати її в цьому положенні. Лані Солецька, постогнуючи і тримаючись за голову, сіла на невеличку канапку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 103); Бійці були знову в котельні. Намацали сходи і, тримаючись однією рукою за слизьку стіну, а другою за автомати, стали підійматися по сходах (Олесь Гончар, III, 1959, 256); Заплакана Фросина Поляруш, тримаючись рукою за серце, обернулась обличчям до села (Михайло Стельмах, I, 1962, 32); Пробираючись до каси у він міцно тримався рукою за кишеню, в якій були гроші (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 52);
// перен. Спиратися в своїй діяльності на когось, на чиюсь підтримку. Скрізь гаряче [я] пропагандував [пропагував].. організувати своє життя сільського інтелігента-пролетаря: учителя, фельдшера, дяка, — тримаючись у той час обома руками за народ як за єдину нашу підтримку (Степан Васильченко, IV, 1960, 35);
// перен. Намагатися зберегти когось, щось для себе, утримати за собою. Сама орала й сіяла [Устина] ліпше за любого [будь-якого] господаря; трималася за хвостяку; яке не є, а своє тягло (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 11); * Образно. Між тим спека палила, як і раніше. Відкриті хліба, здається, з останніх сил трималися за життя (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 24).
♦ Зубами триматися див. зуб.
2. Бути укріпленим на чомусь; утримуватися на якійсь опорі або за допомогою чого-небудь. Поліз, намацав цеглину в стіні — слабо трималася. Положив у пазуху, поліз наверх (Гнат Хоткевич, I, 1966, 117); Дужі гілляки [дубів] в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром, темно-буреє листя трималось, добре трималось, привикши до злих на світанку морозів (Павло Тичина, I, 1957, 240); У Хоми Білоконя на грудях вишито цілий город. На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону — тугим колесом (Олександр Довженко, I, 1958, 79); Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 62); * Образно. — Прямо не знаю, що вже робити з тим анархістом Мірошниченком! — Підрубує сук, на якому тримаємся ми! (Михайло Стельмах, II, 1962, 219);
// ким, чим, на кому — чому, перен. Існувати, жити, діяти завдяки комусь, чомусь. Здається, тільки тим і тримається Дорошенчиха на світі, що жде сина в гості (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 195); Передачі приносили дуже рідко. Милосердніші роздавали одержану паляницю на всіх — по шматочку. Тим і трималась душа в тілі (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 97); Послухати її, то могло скластися враження, ніби весь цех тримається на одному Борисі (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 174); — Та він же тільки на каші й тримається, бо вже кусати нічим (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 268); До війни тримався колгосп, і не погано тримався на тваринництві (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 14);
// Ґрунтуватися на чомусь. — Тепер, коли наука так швидко пішла вперед і довела закони, на яких тримається всесвіт, біблія — це просто збірник казок, розрахованих на старих дідів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 42).
♦ На чесному слові триматися див. чесний; Триматися на волосині (на волосинці) див. волосина, волосинка.
3. Мати, зберігати певне положення, рівновагу. З останніх сил тримався Яресько в сідлі. Нудотна гаряча втома розламувала тіло (Олесь Гончар, II, 1959, 130); Діти посиніли від холоду, очі зробилися скляними, тоненькі ручки не мали сили триматися на воді (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 404); Він ніколи не був військовим, але завжди ходив у напіввійськовому одязі, тримався рівно і молодо, не піддаючись першим атакам старості (Вадим Собко, Справа.., 1959, 23).
♦ Ледве (ледь) триматися на ногах див. нога; Триматися на ногах — мати змогу ходити. Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 456).
4. перен. Поводити себе, діяти певним чином. А брати всюди і супроти всіх трималися з гідністю і тактовно (Іван Франко, VI, 1951, 201); Трималась вона так, наче хотіла займати як можна менше місця в світовім просторі, тільки вже на тому малесенькому місці мати певну повагу (Леся Українка, III, 1952, 543); Мовчав і поет, бо не знав, як триматись із своїм, мабуть, майбутнім командиром (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 85); Іван Ярош повільною ходою вийшов до стола. Тримається упевнено, навіть підкреслено упевнено (Андрій Головко, I, 1957, 400).
5. перен. Обороняючись, захищаючись, борючись, не відступати, не здаватися, міцно стояти. Твердо так трималось Місто гордеє, уперте (Леся Українка, I, 1951, 375); — Ці кравці молодці! — гукав хтось. — От тримаються, чортові рицарі нитки та голки! Третій тиждень страйкують, не поступаються нічим! (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 50); — Хлопці, тримайтеся, — звернувся командир до своїх бійців (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 79);
// Стримувати себе, кріпитися (морально й фізично). Лістровий тримався, щоб не показати свого хвилювання (Іван Ле, Історія.., 1947, 283); Старшина дивиться на носіїв і тримається зусиллям самої волі, щоб не схитнутись на ногах (Олесь Гончар, Новели, 1954, 21).
6. Знаходитися, перебувати де-небудь; займати якесь місце, положення. Вони обоє, Анатоль і Алла Михайлівна, тримались дуже близько один до одного, він притискав до себе ліктем її руку, а вона черкалась капелюшиком об його жокейську шапку (Леся Українка, III, 1952, 609); Вони [коні] люто рвалися, ставали дибки і так хвицалися, що треба було триматися од них на відстані не менш як двох сажнів (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 320); * Образно. О, ці десять днів… Скільки передумано! Уже так болить голова, що й думки не тримаються в ній (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 115);
// перев. кого, чого. Не покидати кого-, чого-небудь, перебувати біля когось, десь. Все залишилось, як було. Так само Палагна не трималася хати, так само марнів Іван (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343); Баби хотіли переконатися, чи попадя молода, чи файна, отже, чи є надія, що піп буде триматися жінки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 7).
♦ Триматися за спідницю див. спідниця; Триматися купи див. купа; Триматися, як сліпий плота (ціпка) див. сліпий.
7. перев. чого. Дотримуватись певного напрямку або орієнтирів у русі. Аул ішов диким степом навпростець, не тримаючись ані річок, ані караванних шляхів і навіть колодязів (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 40); Черниш, стоячи за гребенем, спираючись коліньми в брилу, — тягнув обережно канат. Зрідка він кидав униз короткі поради — лівіше чи правіше триматись, де краще ступати (Олесь Гончар, III, 1959, 102); Парубок схоплюється на ноги, і вони рушають лугом, тримаючись обіч густого жита (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 114);
// кого, чого. Перебувати поблизу когось, чогось або де-небудь; іти поруч, слідом, не відстаючи. — Ну, добре. Ви вже тільки заждіть, поки я зроблю покупки… — І я з вами піду… я вже буду триматися вас, як сліпий плота, а то знов загублю де… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 380); Вустимко якусь мить вагається — тікати від матері чи триматися її (Іван Багмут, Опов., 1959, 13); Ми не лісники, щоб своєї ділянки триматись (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 56).
♦ Триматися курсу — керуватися в своїй діяльності певними ідейними настановами. Театр ім. Т. Г. Шевченка тримається курсу на сучасність (Літературна Україна, 6.XI 1970, 2); Триматися нейтралітету — не втручатися в чужі справи, в суперечку тощо. Родинні чвари не дають спокійно дихнути. Сестра Надя проти відвідин дядька Прокопія. Бабуся і мамуся — за. Батько тримався нейтралітету (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 142); Триматися осторонь див. осторонь; Триматися свого див. свій; Триматися свого берега — те саме, що Держатися свого берега (див. держатися); Триматися середини див. середина.
8. чого, перен. Чинити, діяти згідно з чим-небудь. На бога покладайся, а розуму тримайся (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 216); Триматися канонів, як сліпий ціпка, теж не слід, бо тоді ніколи не виростеш з школярських штанців (Павло Загребельний, День.., 1964, 231);
// Зберігати постійність у переконаннях, почуттях, учинках, діях і т. ін. Натурально, вони [мужики] мають право на землю, він завжди тримався такої думки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 392); Друга частина [страйкарів] цупко трималась свого: почали, мовляв, так кінчаймо, доводьмо до ладу (Андрій Головко, II, 1957, 238); — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляр ом — теж. Приставай до якогось берега (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 57).
9. Утримуватися, зберігатися. Дух кінського гною і свіжих яблук міцно тримався в повітрі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 82); А надвечір між тополями, де затінок тримається цілий день і степова трава хвилястими рунами лежить по землі, стоять столи на честь льотчика, а за столами сидять чабани (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 10); Температура в корнюрах тримається та, яку він визначив: кочегари пообіцяли «не підкачати» (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 78);
// розм. Залишатися в доброму стані, не псуватися. [Кіндрат:] Вранці заморозок був. [Ольга:] Да. А жоржини ще тримаються. Дивись, які вони пишні в цьому році (Олександр Корнійчук, II, 1955, 166); Взуття ще тримається; Яблука в льохові тримались до літа.
♦ Ледве триматися — про щось нетривке, старе, спрацьоване. Там, де ще стіни стояли [після землетрусу], вони ледве тримались, і крізь широкі шпари синіло небо (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 402); Сніг, що повільно нагромаджується на крутих схилах, ледве тримається (Фізична географія, 5, 1956, 115); Ледве триматися купи дме. купа.
10. Пас. до тримати 1—10. За містом уже посувавсь пригород аж до узбіччя: з двох боків його огортало провалля, з третього — вали, а з четвертого — великий ставок, який набравсь з річки Бушки й тримавсь кам’яною загатою (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 4); Розчинились клітки — щоб не тільки людям свято — звірів і птиць було випущено на волю. Як із Нойового ковчега, висипало все, що досі трималося по клітках (Олесь Гончар, II, 1959, 31).
Источник: sum.in.ua
хазяїн свого слова — той, хто завжди здійснює те, що обіцяє;
халіф (каліф) на годину (час) — людина, що захопила владу або наділена нею на короткий час;
аж за очі хапати — дуже інтенсивно виявлятися, виділятися; вражати;
за гаряче й студене хапати — усе робити, ні від якої роботи не відмовлятися;
зірок з неба не хапати (не хватати, не знімати, не здіймати) — хто-небудь не відзначається неабиякими здібностями, розумом;
хапати вершки — вивчати, пізнавати що-небудь поверхово, не вникаючи в суть справи;
хапати голову в руки — піддаватися почуттю сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності;
хапати за поли — зупиняючи когось, дуже просити, благати про щось;
хапати з вогню — дуже швидко, невідкладно робити що-небудь;
аж за боки (за живіт) хапатися — дуже сильно сміятися; реготати;
ухопитися (узятися) за шапку (за капелюх) — поспішно брати одяг, щоб якнайшвидше піти звідки-небудь;
хапатися за життя — виявляти велике бажання жити, намагатися, прагнути вижити, зберегти своє життя;
хапатися за меч (за шаблю) — виступати із зброєю в руках, починати збройну боротьбу;
хапатися (хвататися) за соломину (за соломинку) — намагатися використати будь-яку, навіть і безнадійну, можливість вийти із скрутного становища;
не хапаючись — не поспішаючи; повільно, спокійно;
хапкий на руку — схильний до крадіжок, хабарництва;
хапун ухопив когось — хто-небудь швидко, несподівано зник;
у характері, з сл. у моєму, у твоєму, у нашому — властиве, притаманне, звичне кому-небудь;
з характером — хто-небудь виявляє твердість, силу волі, наполегливість, витримку, принциповість, стійкість у чому-небудь;
на харчах чиїх — на чийому-небудь забезпеченні їстівними припасами, на чийомусь утриманні;
аж хата трясеться — з великою силою, дуже сильно;
повна хата кого, чого — велика кількість, дуже багато кого-, чого-небудь;
хата скраю чиясь — кого-небудь щось не стосується, не його це справа, хтось не повинен це робити, здійснювати;
до хати, з сл. вертатися, вернутися, повертатися, повернутися — до рідного краю, додому;
на всю (цілу) хату — дуже голосно; дуже сильно;
мертвою (смертельною, залізною) хваткою — дуже міцно зімкнувши руки; надзвичайно наполегливо;
без п’яти хвилин — майже стати ким-небудь за професією, становищем;
вільна (зайва) хвилина — не заповнений роботою, перев. короткий час;
кожна хвилина дорога — у кого-небудь напружена пора в його роботі, немає можливості вільно тратити час;
хвилина в хвилину — точно у визначений час;
з хвилини на хвилину — у найближчий час; от-от, ось-ось;
кожної хвилини — у будь-який момент, завжди;
по хвилині (по хвилі) — через малий відрізок часу, дуже швидко;
з кожною хвилиною — дуже швидко;
в одну хвилину (хвилю) — зараз же, дуже швидко; миттю;
в усяку (у будь-яку) хвилину — завжди, повсякчас;
хвилювати уми, почуття — впливати на думки людей, збуджувати їх;
за хвіст та на сонце (на вітер) кого — викривати чиїсь непорядні, неправильні, негарні дії, вчинки так, щоб усім було відомо;
і в хвіст і в гриву — дуже сильно, на повну силу;
із заячий хвіст — дуже мало;
мишачий хвіст — дуже тонка кіска або жмут рідкого волосся;
у хвіст, з сл. ставати, стати — у кінець черги, позаду всіх;
хвіст набік — відвертатися від кого-, чого-небудь, бути осторонь когось, чогось;
хвіст собачий — той, хто нічого не важить у суспільстві;
хвіст у зуби — спішно зібравшись, йти або їхати куди-небудь;
дитяча хвороба — недоліки, характерні для початкового періоду розвитку чого-небудь;
не хвороба чиясь — кого-небудь щось не стосується і хтось не повинен втручатися в що-небудь, турбуватися про щось;
не хибне когось, щось — хтось не обмине, не пропустить кого-, що-небудь; не можна сховатись від кого-небудь;
хилити (клонити) голову (чоло) перед ким — виявляти покору перед ким-небудь, підкорятися комусь; перед ким — чим — виявляти шану, повагу до кого-, чого-небудь;
хилити на своє — настійливо, наполегливо відстоювати свою думку, переконувати в своїй правоті;
химороду химородити — виявляти незадоволення, вередувати;
як та хиря — дуже слабий, жалюгідний;
не хист кому — хто-небудь не здатний, не має здібностей до чогось;
без хитрощів — чесний, відвертий, прямий; чесно, відверто, прямо;
на повний хід — дуже інтенсивно, з максимальним навантаженням, на всю силу;
хід конем — дія або прийом, який застосовують у крайньому випадку;
великий хліб — високий урожай зернових;
ласкавий хліб – милостиня;
легкий хліб — засоби для існування, здобуті без важкої праці, без великих, особливих зусиль;
лежаний (лежачий) хліб — засоби для існування, здобуті легко, без зусиль;
проханий (прошений) хліб (шматок) – милостиня;
свій хліб (рідше свої хліба), перев. з сл. іти, піти, шукати — засоби для існування, здобуті власними зусиллями; власні заробітки;
тяжкий хліб — заробіток, здобутий важкою працею, великими зусиллями; робота, пов’язана з великими труднощами, зусиллями;
хліб насущний — засоби, необхідні для прожитку, існування; щось найважливіше, найістотніше;
хліб та (і) сіль — уживається як традиційне привітання до тих, що їдять за столом, та побажання їм приємного апетиту;
хліб-сіль забувається — хто-небудь виявляє невдячність;
як хлющ (хлющі, хлюща) — дуже мокрий, намоклий; з сл. п’я ний — дуже, у великій мірі, надзвичайно;
хмара повила кого — хто-небудь став дуже похмурим, невеселим, засмученим;
хмара хмарою — дуже багато, надзвичайно велика кількість; хто-небудь дуже сумний, похмурий, невеселий;
хміль бродить у голові чиїй, кого — хто-небудь п’яний, сп’янів;
ховай Боже! — уживається для вираження побажання не принести горя, не наврочити кому-небудь своїми словами; уживається для вираження небажаності, застереження від чого-небудь;
не ховалося ніщо від ока чийого, кого — хто-небудь усе помічав, усе бачив;
правди нічого (ніде) ховати — уживається для підтвердження того, що все сказане є істиною і не викликає заперечення;
ховати голову в пісок — уникати небезпеки, тікати від неї;
ховати кінці в воду — не залишати ніяких ознак, слідів від якогось вчинку (перев. негативного);
ховати сльозу — стримувати плач;
ховати пазури — прикривати певним чином недоброзичливість, ворожнечу та злі наміри до кого-небудь;
ховатися від людського ока — бути невидимим; намагатися, щоб ніхто не побачив, не помітив;
ховатися в кущі (по кущах, по кутках) — уникати відповідальності, безпосередньої участі в чому-небудь;
ховатися за чужу спину — намагатися не робити що-небудь, ухилятися від якого-небудь обов’язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших;
далеко [й| ходити до кого — уживається для висловлення переваги кого-небудь над кимсь у чому-небудь;
за отамана ходити — скеровувати дії інших, розпоряджатися, верховодити, отаманувати;
під стіл пішки ходити — бути дуже малим, малою дитиною;
по людях ходити — просити милостиню; жебракувати, жебрати;
по світу (по світі, по землі) ходити — бути живим, існувати;
трохи на головах не ходити — дуже бешкетувати, чинити безладдя;
у неславі ходити — мати погану репутацію;
у ярмі ходити — тяжко працювати, зазнаючи утисків, гноблення від когось;
ходити півнем — триматися зверхньо, гордовито, хоробро;
ходити в шорах — коритись кому-небудь, бути залежним від когось;
ходити догори ногами — дуже бешкетувати, чинити безладдя;
ходити за плугом — орати, обробляти землю;
ходити ходором (ходуном) — сильно трястися, двигтіти, хитатися;. дуже швидко рухатися під час роботи, дії; посилено рухатися, смикатися; то підніматися, то опускатися (про м’язи, частини тіла); відбуватися, здійснюватися дуже швидко, енергійно, бурхливо;
ходити з темними очима — бути неосвіченим, неписьменним, неграмотним;
ходити королем (тузом) — триматися незалежно, зарозуміло, гордовито; козиритися;
ходити лихим робом — діяти несправедливо, чинити погане, недобре;
ходити манівцями — робити щось неправильно, без жодної мети, не так, як треба;
ходити навкруг (довкола, кругом та навколо) — не добиратися, не доходити до суті справи;
ходити навшпиньки (на пальцях, нижче трави) перед ким — побоюючись кого-небудь, лестити, догоджати йому, запобігати перед ним;
ходити павичем (гоголем) — триматися поважно, гордовито, зарозуміло, зверхньо;
ходити під Богом — не знати, що трапиться з ким-небудь у житті, що є неминучим для нього в майбутньому;
ходити під вусом — бути повнолітнім хлопцем;
ходити по різних (по інших) стежках (різними стежками) — мати неоднакові інтереси, уподобання;
ходити по руках — від одного потрапляти до іншого, бути в користуванні то одного, то другого;
ходити по бритві (по лезу ножа, по ниточці) — дуже тонко, вміло, вправно здійснювати складну, небезпечну справу;
ходити (стояти, виступати) козирем — триматися з погордою, зарозуміло, незалежно; козиритися;
ходити чистим (правим) робом — діяти, робити, поводитися як належить, як прийнято, по-справедливому;
ходити як по струнці (по струні, по шнуру, по шнурку) — бути дисциплінованим, слухняним, безвідмовно коритись кому-небудь, виконуючи все чітко і без заперечень;
ходіння по муках — тяжкі випробування в чиему-небудь житті.;
повним ходом — дуже інтенсивно, з максимальним навантаженням, на всю потужність; на дуже великій швидкості;
своїм ходом — пішки або з участю живої сили; за допомогою дії свого механізму, мотора (про машину);
холостим ходом — без потрібних, необхідних результатів, без бажаних наслідків; безрезультатно; синонім: з льоту);
і ходу — швидко почати тікати, йти звідки-небудь з ходу — рухаючись, без зупинки; зразу, тут же, не задумуючись, і не обмірковуючи;
на повному (на повнім) ходу — на дуже великій швидкості; з великою інтенсивністю, на всю силу; . добре налагоджене, організоване що-небудь;
на ходу (заст. на ході) — не відриваючись від якоїсь справи, якогось діла, одночасно з ними; попутно; зразу, дуже швидко і без особливих зусиль; завжди в дії або готовий до дії;
у ходу у кого — що-небудь широко використовується, часто застосовується;
ні холодно ні жарко кому — кому-небудь все байдуже, хтось не звертає уваги на щось, не виявляє зацікавлення до чого-небудь;
Хома невірний (невірячий) — людина, що сумнівається, не вірить у що-небудь;
хочеш не хочеш — залежно від обставин, а не від чийогось бажання;
як собі хочеш — однаково, все одно, незважаючи ні на що;
становий хребет — що-небудь найголовніше, життєво важливе;
бойове хрещення — перше серйозне випробування в якій-небудь справі;
не хто інший, як… — саме ця особа;
на риб’ячому хутрі — який погано гріє (про верхній одяг).
Источник: ycilka.net
Значение
Фразеологизм «ходить гоголем» относится к разговорной лексике и передаёт экспрессивность. Это значит, что он выражает чувства говорящего.
Если передать значение фразеологизма одним словом, «ходить гоголем» значит «важничать».
В широком смысле выражения так говорят о людях с завышенной самооценкой, которые смотрят на других свысока, «задирают нос», но зачастую ничего собой не представляют как личности.
Пример: Гоголем ходят горделивые бездельники.
Происхождение
Значение фразеологизма «гоголем ходить» напрямую зависит от его истории. Так происходит потому, что любое устойчивое выражение построено на метафоре. Открыв для себя историю фразеологизма, вы сможете воспринять образ, а значит, лучше запомните выражение.
Сперва может показаться, что «гоголем» здесь — фамилия знаменитого писателя, ставшая нарицательной (отсюда написание с маленькой буквы). Это ошибочное предположение.
На самом деле гоголь — это порода диких уток. Об этом знают не все, отсюда и ложные представления.
Почему же значение фразеологизма «ходить гоголем» — важничать? Всё дело в манере этих птиц передвигаться. Они ходят задрав голову, выпятив грудь, переваливаясь с одной лапы на другую. Эдакие «гордецы».
Поэтому и стали сравнивать походку этих птиц с манерами людей, которые заносятся. Отсюда и пошло устойчивое выражение.
Сам Н. В. Гоголь даже писал стихи об этих удивительных птицах, а также употреблял фразеологизм в своих работах.
Синонимы
Значение фразеологизма «гоголем ходить» можно выразить и другими словами и устойчивыми фразами.
Из нейтральной лексики этот смысл передают такие единицы, как: «вести себя надменно», «гордиться», «зазнаваться», «заноситься».
Среди фразеологизов есть не менее интересные выражения. Гордецов часто называют «пупами земли». А в современном языке для них есть фраза «центр Вселенной».
Значение «важничать» выражается просторечным фразеологизмом «ходить козырем». Последнее слово на Руси обозначало воротник, вышитый драгоценностями, который носили высшие чины. Отсюда «ходить козырем» в значении «хвастать, важничать».
Грубыми вариантами являются разговорные фразы «поднимать хвост», т. е. не считаться с чужими интересами и мнениями, презрительное «распустить павлиний хвост», что значит «красоваться перед кем-либо».
Примеры из литературы
Рассмотрим примеры из различных текстов: художественных и публицистических. Так вы сможете проследить за работой фразеологизма в контексте.
Открывок из «Карагандинских девятин, или Повести последних дней» Олега Павлова: «…у себя в кишлаке с малолетства, … , досыта не ел и только небу ясному радовался!… хлеба с маслом наелся― ну и ходит гоголем…»
Здесь автор описывает человека, который из плохих условий, из голодных мест, перебрался в хорошие и сытые, но теперь почему-то зазнаётся. Таких в обществе пренебрежительно называют мещанами, т. е. самодовольными людьми с узким кругозором, мелкими интересами и целями.
А вот Максим Горький в своих заметках в «Несвоевременных мыслях» поднимает проблему революции 1917 года. Он считает её бесполезной, ведь «междуусобная» война разрушает страну, становится причиной голода. Горький презирает тех, кто «ходит гоголем», хвалясь, что «на обе лопатки» положил другого своего соотечественника. Писатель называет их «цирковыми борцами», за которыми ему наблюдать и смешно, и страшно.
Источник: www.syl.ru